Туман яром, туман долиною

Туман яром, туман долиною, 
Туман яром, туман долиною. 

За туманом нічого не видно, 
Тільки видно дуба зеленого. 

Під тим дубом криниця стояла, 
В тій криниці дівка воду брала,
 
Та й впустила золоте відерце, 
Засмутила козакові серце. 

"А хто ж мені відерце дістане, 
Той зі мною за рушничок стане." 

Обізвався козак молоденький, 
Обізвався козак молоденький. 

“А я твоє відерце дістану, 
І з тобою за рушничок стану." 

Хай виплива туман долиною, 
Якщо доля, заберу дівчину.