Ой, верба, верба

Ой, верба, верба, під ньом калюжа, ой-ой-ой,
Погнівалася жінка на мужа, ой-ой-ой.

Взяла перину і подушину, ой-ой-ой,
Тай пішла спати на конюшину, ой-ой-ой.

На конюшині періжки пече, ой-ой-ой,
Бо ся шевчика сподіє ввечер, ой-ой-ой.

Малій дитині періжок дала, ой-ой-ой,
Щоб татусеві ніц не сказала, ой-ой-ой.

Мала дитина періжок з’їла, ой-ой-ой,
І татусеві все розповіла, ой-ой-ой.

Ой, тату, тату, тату, татуню, ой-ой-ой,
Полюбив шевчик нашу мамуню, ой-ой-ой.

Наша мамуня з шевчиком спала, ой-ой-ой,
Аж ся перина перевертала, ой-ой-ой.

Цілувалися, обіймалися, ой-ой-ой,
Що було далі – я недивився, ой-ой-ой.