Ой у полі три криниченьки

1. Ой у полі три криниченьки,    d A7 d
   Любив козак три дівиченьки:   d F A7 d
   Чорнявую та білявую,          d g d A7 d
   Третю руду та поганую.        d F d A7 d

2. — Що чорнявую з душі люблю,
   На біляву залицяюся,
   А з рудою-препоганою
   Хіба піду розпрощаюся!

3. Чи всі ж тії та сади цвітуть,
   Що зарані розвиваються?
   Чи всі ж тії та вінчаються,
   Що любляться та кохаються?

4. Половина та садів цвіте,
   Половина обсипається.
   Одна пара та вінчається,
   А другая розлучається.

5. — Чи я ж тобі та не казала,
   Як стояли під світлицею:
   Не їдь, не їдь та у
   Крим по сіль,
   Бо застанеш молодицею!

6. — Любив я тебе дівчиною,
   Любитиму молодицею,
   Довго, довго та й буду ждати,
   Покіль станеш удовицею!