Ішов козак потайком

Ішов козак потайком
До дівчини, серденько, вечірком.

Ой, дівчино, відчини,
Своє-моє серденько звесели!

Ой, не буду відчинять,
Бо ти будеш, серденько, жартувать.

Ой, не буду, не буду,
Пожартую трошечки та й піду.

Жартували до зорі,
Поки стало виднесенько надворі.

Ой, козаче, утікай
Та й на мене славоньки не пускай.

Ой, дівчино, шумить гай,
Кого любиш, серденько, забувай.

Нехай шумить, хай гуде,
Кого люблю змалечку, мій буде.