І з сиром пироги.

Служив козак у війську, 
Мав років двадцять три. 
Любив козак дівчину 
І з сиром пироги. 

Ой чули, чули, чули, 
Ой чули, чули ви — 
Любив козак дівчину 
І з сиром пироги. 

"Дівча моє хороше, 
Чи знаєш мої сни — 
Що я тебе кохаю 
І з сиром пироги.
 
Ой чула, чула, чула, 
Ой чула, чула ти — 
Що я тебе кохаю 
І з сиром пироги".
 
Дівчина, як почула 
Козацькі мрії-сни, 
Відразу запросила 
На свіжі пироги. 

Ой чули, чули, чули, 
Ой чули, чули ви — 
Відразу запросила 
На свіжі пироги. 

І як було діждатись 
Щасливої пори, 
Дівча його цілує, 
А він їсть пироги. 

Ой чули, чули, чули, 
Ой чули, чули ви — 
Дівча його цілує, 
А він їсть пироги. 

І десь тут із-за лісу 
Взялися вороги, 
Козак із переляку 
Сховався в бур'яни. 

Ой чули, чули, чули, 
Ой чули, чули ви — 
Козак із переляку 
Сховався в бур'яни. 

А то були мисливці, 
Ніяки вороги — 
Взяли собі дівчину 
І з сиром пироги. 

Ой чули, чули, чули, 
Ой чули, чули ви — 
Взяли собі дівчину 
І з сиром пироги. 

Козак гірко заплакав: 
"Ви тяжкі вороги, 
Візьміть собі дівчину, 
Віддайте пироги! 

Ой чули, чули, чули, 
Ой чули, чули ви — 
Візьміть собі дівчину, 
Віддайте пироги!"