Довбуш

Ой, попід гай зелененький         a E a C G d a E 
Ходить Довбуш молоденький.        a E a

На топір ся підпирає,
Тай до хлопців промовляє:

Гайда, хлопці, гайда сміло
Замітайте стежку вміло.

Занесіть ня до Косова,
Там де жінка Штефанова.

Добрий вечір, Штефанова!
Чи вечеря вже готова?

А вечеря не готова,
Бо Штефана нема вдома.

Штефан пішов на роботу,
Повернеться у суботу.

Ой, чи будеш відчиняти,
Чи маю двері ломати?

В мене двері тисовії,
В мене замки сталевії.

Не поможуть замки твої,
Як підставлю плечі свої.

Довбуш плечі підставляє,
А Штефан з стрільби стріляє.

Раз ударив в праве плече,
А з лівого кровця тече.

Гей, ви, хлопці, ви, молодці,
Візміть мене на топорці.

Занесіть ня в Чорногору,
Там я любив жінку свою.

Між собою не сваріться,
Срібром, злотом поділіться.

Штефанові дайте мірку,
Бо я любив його жінку.

Щоби москаль не втручався,
Щоби лях не насміхався